up-01-el-05-05-15-str10Сайти інвестиційних Інтернет-проектів б’ють рекорди відвідуваності Facebook та залучають мільйонні кошти. Тим часом їхні інвестори грають в рулетку – серед тисяч фінансових пірамід вони мають розпізнати реальний бізнес, а не втрапити до рук пройдисвітів. Як здійснити успішну інвестицію в цифровому просторі?

Коли пересічний користувач “мандрує” Інтернетом, він мимохіть і несвідомо заробляє гроші для чужих людей. Ось він відвідує сторінку, читає статтю... Він читає, а комусь вже капнули гривні. На екрані миготять рекламні баннери – 1-2 чи з десяток. Мандрівник “клікає” на яскраву картинку і переходить на сторінку інтернет-крамниці, тематичного порталу, сайту-візитки. Він “клікає”, а комусь знов капнули гривні.

Небагато людей розуміють, що за відвідування і “клікання” вже двічі заплачено. Власник сайту заробив на рекламних баннерах і на “кліках”; суть його інвестиції – виділення рекламних площ на сторінках порталу. Рекламодавець заробить на товарі, рекламі, “кліканнях”. І ця піраміда мікроскопічних взаємних міні-інвестицій нескінченна!

Щоб вигода була обопільною, мандрівник може прийняти участь в бізнесі 3 тисячоліття для підприємливих – Інвестиційному Інтернет-проекті (ІІП).

ІІП – вкладання (інвестування) в бізнес, який повністю або частково працює у веб-просторі. Вкладати можна свій час або свої гроші, отримуючи відсотки за участь в проекті. Здійснити інтернет-інвестицію можна за допомогою спеціальних сайтів, цей процес максимально спрощений та автоматизований. Тому кажуть, що ІІП – заробіток для лінивих.

Інтернет-інвестиції можливі завдяки електронній валюті й електронним системам розрахунків, найвідоміші серед яких – PayPal (світова) та Webmoney (російська). Цифрові трансакції більш-менш надійно захищені від шахраїв, електронні капіталовкладення анонімні і неконтрольовані. Однак інвестування в мережеві проекти реальних гривень, конвертованих в ел. валюту, залишається справою ризикованою. Часто великі відсотки в ІІП – приманка для довірливих та фінансово неосвічених. Тому перед тим, як увійти до цього бізнесу, потрібно отримати хоча б мінімальні знання про термінологію, теорію, ризики.

Інвестуючи час, людина ризикує мінімально. Щоб приєднатись до ІІП, вона реєструється у так званій системі інтернет-серфінгу. Завдання учасника цієї системи – сидіти перед монітором і час від часу “клікати” на рекламні посилання. Тут не потрібні знання, але з’їдається весь вільний час “серфера”. Слід відразу попередити, гривень заробиться не багато. Мінімум заробітку – 1 долар за 8 годин роботи. Є можливість збільшити заробіток, виконуючи складніші завдання. Тоді можна отримати і 100 дол./міс. Ризик – можна натрапити на ошуканців, які не заплатять за виконану роботу.

Грошова інвестиція в Інтернет-проект відбувається двома способами: або вкладаються кошти, попередньо конвертовані в електронну валюту, або здійснюється переказ коштів з банківської карти. Системи електронних платежів намагаються захистити обіг ел. валюти від всюдисущих національних банків і податкової. Тому прибуток від інвестицій в інтернет-проекти – неофіційний. За бажання, його можна задекларувати в своїй податковій звітності.

Особливість бізнесу, який називає себе Інтернет-проектом – залучення ел. інвестицій та робота у веб-просторі. Це може бути тематичний портал про автомобілі чи інтернет-магазин, який торгує парфумами. Це може бути реальна компанія, до діяльності котрої можна торкнутись фізично – побачити офіс, виробництво, продукцію, податкові декларації та фінансові звіти.

В Інтернет-проект неможливо інвестувати в класичному значенні цього слова. Класична інвестиція – це, наприклад, купівля акцій на біржі цінних паперів. Ця діяльність супроводжується великою кількістю документів, які зменшують ризики безповоротних втрат. Інтернет-інвестиція здійснюється через сайти-проекти консультантів-посередників або через особливі програми, до яких підключаються через web-броузер.

Консультантів-посередників називають “спонсорами”. Завдання спонсора – познайомити клієнта-інвестора з існуючими проектами й переконати вкласти в них гроші. Він приваблює людей великими відсотками, вигідними умовами. Ризик спілкування зі “спонсором” полягає в тому, що суть його роботи – створення якнайширшої мережі вкладників в Інтернет-проект. Йому платять за кожного залученого інвестора, отож, безвідповідальний спонсор не перевіряє надійність проектів, які рекомендує.

Деякі спонсори розробили спеціальне програмне забезпечення, що допомагає інвестувати в проекти перевірені та більш-менш надійні. Надійними їх робить попередній фаховий аналіз за 3 критеріями: рівень організації реально-існуючого бізнесу, рівень маркетингу, рівень продукту. Застосовується також спеціальна стратегія зменшення ризиків: диверсифікація (розподіл капіталу між кількома проектами), хеджування (дублювання вкладень в схожі проекти), страхування.

Олексій Тітов, один з вінницьких спеціалістів з ІІП, на практичному семінарі Бізнес-клубу “MoneyFest” проаналізував кілька проектів з точки зору трьох критеріїв надійності. На його думку, успішні – Ojooo, JMT Invest, Macros Capital, TauNigma. Менш вдалі – Amway та Rozetka. В Amway – не достатній рівень продукту, який пропонує компанія. А Rozetka ігнорує можливості, які дає бізнесу перетворення в інвестиційний інтернет-проект.

Олексій радить звертати увагу на тривалість проекту – надійний і менше ризикований той, який живе більше року. Хоча й тут можливі варіанти:
- Скажімо, студент вигадує “бізнес-проект”, створює під нього сайт, пише “легенду” – історію бізнесу, підтримує роботу сайту впродовж року. Через рік він починає його посилено рекламувати. Потенційні інвестори бачать – проекту рік! Якщо він вижив, то, мабуть, надійний! Ви ризикуєте втрапити в класичну “фінансову піраміду”, коли за рахунок коштів нових вкладників виплачуються відсотки старим. Я раджу в таких випадках перевіряти, наскільки проект реальний – точне ім’я власника, точна адреса офісу, реєстраційні документи.

Мінімальний вклад в ІІП – стільки, скільки людині не шкода витратити, не погіршуючи фінансовий стан сім’ї. Наприклад, можна заробити пару доларів на “серфінгу” і вкладати саме їх. Максимальний вклад в ІІП, які рекомендує Олексій Тітов, – 1000 доларів – саме стільки “спонсор” гарантовано виведе з проекту, якщо в інвестора раптово виникне така потреба.

Автор дякує за співпрацю
Олексію Тітову, директору компанії “Інвест-експерт”
http://invest-expert.info/ , а також

Геннадію Поліщуку, директору Бізнес-клубу “Moneyfest”, організатору практичний семінар “Все про заробіток в Інтернет – міфи, факти і перспективи” (Вінниця, 15.02.14)
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

http://moneyfest.biz.ua

TPL_BACKTOTOP