up-01-el-05-05-15-str06.jpgТехнологія фінансування підприємства в умовах кризи
Де знайти гроші? Це питання тривожить підприємців-початківців і підприємців з досвідом. Дорогоцінну гривню шукають, щоб реалізувати нову задумку, підтримати роботу фірми, надати поштовх для подальшого розвитку. Максим Шевчук, виступаючи на конференції “Ріст в умовах нестабільності”, стверджує, що гроші на ринку є. Потрібно вміти їх шукати.

[Скачати безплатно в форматі pdf]

Існує “народна” схема фінансування під назвою 3F: family, friends, fools (сім’я, друзі, дурні). Вона придатна на початкових етапах бізнесу, але можливості її обмежені. Максим пояснює, що є два види джерел коштів для підприємницької діяльності – боргове фінансування та інвестиції. До якого виду звертатись тоді, коли закінчились власні ресурси? Напрямок дій залежить від терміну існування бізнесу й того, на що кошти витрачатимуться.

 

Перші кроки
Найперше кожен підприємець має поставити собі питання:
чи дійсно мені потрібні додаткові кошти?
чи дійсно мені не вистачає власних ресурсів?
чи вичерпав я інші доступні варіанти фінансування (навіть загальновідомі 3F)?

В 90% випадках, як зауважує Максим Шевчук, гроші не потрібні, потрібно змінити підхід до питання. Якщо ж відповідь “так”, слід чітко визначитись:
на що підуть залучені кошти?
скільки грошей потрібно?
коли потрібні кошти?

В підприємця, який тільки-но створює компанію-проект Start-Up, є “гола” ідея. Грошей – недостатньо, їх не вистачить навіть на відкриття. Для нього оптимальними є два варіанти – інвестування приватне та інвестування венчурне. Приватними інвестиціями займаються багаті громадяни, які мають бажання ризикнути своїми капіталами. Венчурні фонди вкладають ресурси в дуже ризиковані проекти, але такі, які принесуть надвисокі прибутки.

Фірми, які налагодили свою роботу, відчувають потребу у додаткових фінансових вливаннях тоді, коли:
- планують розширити поточну діяльність (збільшити оборотні кошти, закупити обладнання);
- планують суттєве (стратегічне) розширення, наприклад, вихід на нові ринки;
- планують продаж бізнесу.

Для власників фірм, які пережили етап становлення й налагодили бізнес-процеси, джерел ресурсів є 3:
- стратегічні інвестори;
- приватні інвестори;
- банки.

Стратегічні інвестори – компанії, які працюють в тій же галузі, що й підприємець, який шукає інвестицію. Наприклад, вінничанин налагодив виробництво меблів і планує розширитись чи модернізуватись. Він може звернутись на меблеві фабрики Донецька, Львова чи Харкова і запропонувати співпрацю. Якщо йому відмовлять з міркувань, скажімо, конкуренції, варто поцікавитись можливостями Польщі – там є компанії, які, цілком ймовірно, не проти розширити виробництво й на Україну. Підприємець отримує ресурси для модернізації, купує обладнання, сировину, технології тощо – все це завдяки стратегічному інвестору.

Види фінансування
БОРГОВЕ ФІНАНСУВАННЯ – фінансування, яке видається з дотриманням 3 умов: строковість, оплатність, повернення. Банківське кредитування та лізинг – форми боргового фінансування. Вони згодяться на підприємствах, які вже стабільно працюють. Їм потрібні кошти для
- поповнення оборотних коштів;
- купівлі основних засобів – обладнання, транспорту тощо.

Існує міф, що зараз отримати кредит (оформити лізинг) в банку неможливо: банки не кредитують, в них надто складна процедура отримання кредиту, надвисокі відсотки. Максим стверджує:
- Зараз є 4-5 банків, які готові фінансувати малий і середній бізнес під нормальний процент. Чому? Тому що в них накопичується готівка, яку потрібно десь використовувати, є депозитна база. Банки навіть знизили коефіцієнт застави. Вони готові розглядати управлінську звітність з реально-вказаними прибутками. Спростили процедуру прийняття рішення щодо кредитування – сьогодні можна отримати гроші впродовж 10-15 днів.
Умови кредитування – традиційні. В підприємця
- є стабільні грошові надходження;
- є заставне майно і/або поручителі;
- є позитивна кредитна історія.

ІНВЕСТИЦІЇ – вкладення капіталу з метою отримання прибутку. При цьому три обов’язкові умови боргового фінансування не виконуються. Інвестор виграє (або програє) і тоді, коли отримує відсоток з прибутку, і тоді, коли отримує долю в бізнесі. Він ризикує разом з власником, тому більше схожий на партнера, ніж на байдужого кредитора-визискувача.

Шукати інвестиції, а не кредит, Максим Шевчук пропонує в 3-ьох випадках:
- для StartUp-проектів;
- для діючого бізнесу;
- при M&A (Mergers and Acquisitions, тобто злитті та поглинанні).

Інвестують кошти 4 структури:
- приватні інвестори;
- венчурні інвестиційні фонди;
- Private Equity Funds (Фонди прямих інвестицій, які вкладають кошти у власний капітал компанії);
- стратегічні інвестори.

- Кожен вид фінансування вимагає певного забезпечення. Це часто підприємці не розуміють. Якщо залучається венчурний, приватний, стратегічний інвестор, за це їм віддається доля в бізнесі. Приватні інвестиції під шалені відсотки – варіант існуючий, але малоймовірний.

Суть інвестиції – в резюме
Шукаючи джерело ресурсів, підприємець має обміркувати розмову з людьми, які причетні до прийняття рішень. Чітко сформульована бізнес-пропозиція, по-перше, впорядковує хід думок самого підприємця, по-друге, дає можливість заздалегідь підготувати переконливі аргументи. Рекомендується написати коротке резюме для Start-up й існуючого бізнесу.
В резюме автор викладає суть ідеї, її перспективи та пояснює, куди підуть гроші. Припустимо, у юного винахідника виник задум – налагодити випуск спеціальних лінз для смартфонів і планшетів. Лінзи розширюватимуть можливості відеозйомки і, на відміну від існуючих, матимуть універсальне кріплення – їх можна використовувати з різними моделями гаджетів. Автор пояснює, які кроки зроблені, щоб налагодити виробництво, скажімо, є прототип, є попередня домовленість з фабрикою. Потенційний інвестор розуміє, що над проектом працює людина, налаштована на плідну співпрацю, а не “прожектер”.
Якщо мова йде про існуюче підприємство, інвестора цікавить чітка структурованість бізнесу – куди він заходить? яка форма власності? Не прийнятний варіант, коли, скажімо, фермер пояснює: “він працює з 200 спд-шниками, на кумі записано трактор, на сестру – комбайн”:
- Потрібно структурувати бізнес в зрозумілу систему. Як на мене, нормальна система – ТОВ, в якому розподілено права та обов’язки співзасновників компанії. Крім того, пам’ятайте, що більшість інвесторів виводять фінансові операції в іноземну юрисдикцію, де краще захищені права міноритаріїв.

Бізнес-план
Максим Шевчук, виступаючи на конференції, запитує в присутніх – як вони ставлять до бізнес-плану? Превалює негативне ставлення:
- це марне витрачання часу, адже підприємець і на словах може пояснити свою ідею;
- ці папери і файли все рівно ніхто не читає;
- навіщо їх писати, якщо потім прийдеться переробляти;
- потрібно писати тоді, коли вже є інвестор;
- в бізнес-плані забагато вигадок та припущень, щоб ставитись до його створення серйозно.

Максим наполягає:
- Найважливіше в старт-апі – бізнес-план: без бізнес-плану не можливо залучити інвестора. Це базовий документ, дорожня карта – як будуватиметься новий бізнес. В голові у автора ідеї може бути чітка картинка, але коли він починає її описувати, аналізувати конкурентів, ринок, фінансову модель, амортизацію – він замислюється...
Досвід Максима показує: часто люди закидають ідею, коли бізнес-план готовий на 30% - вони починають розуміти її реалістичність, складність:
- Бізнес-план – системний документ, його пише підприємець сам для себе, щоб зрозуміти, наскільки його ідея перспективна. Якщо він повірить в свій бізнес-план, інвестори повірять в нього. Запам’ятайте, на рівні старт-апів люди вкладають гроші у людей, а не в проекти. Я абсолютно не вірю в проект, я вірю в ініціатора проекту, який здатен втілити ідею в даний час за існуючих умов.
Існує міжнародна статистика успішності старт-апів – з кожних 100 провальних 97. Ця статистика зібрана “Силіконовою долиною” для ІТ-проектів, які капіталізуються дуже швидко і дають велику віддачу. Малий і середній бізнес таких результатів не дає.

Структура бізнес-плану, яку рекомендує Максим Шевчук:
1. Резюме проекту.
2. Опис продукту.
3. Ринок:
- конкуренти;
- клієнти.
4. Маркетинг та збут.
5. Бізнес-модель.
6. Фінанси.

Один з найважливіших пунктів – фінансова модель. Для Start-up-проектів бюджет доходів і витрат необхідно розписати помісячно та по-статейно протягом першого року. Сюди потрібно включити прямі, другорядні, адміністративні витрати. Для проектів розвитку робиться ретроспектива – звіт за минулий період, та бюджет доходів-витрат на 3 роки вперед. У розділі про фінансові результати, який створюється за Формою-2, розраховується потенційний, гіпотетичний прибуток, який можуть отримати власники бізнесу та інвестори.

Алгоритм залучення інвестицій:
1) прийняття рішення про необхідність залучення фінансових ресурсів;
2) визначення типу потенційного інвестора (кредитора);
3) аналіз пропозицій на ринку;
4) формування бази даних;
5) письмове звернення, проведення зустрічей.

База даних інвесторів
Створення бази даних потенційних кредиторів та інвесторів збільшує шанси підприємця знайти кошти в скрутний момент. Для цього потрібно ознайомитись з пропозиціями банків на корпоративних сайтах, обійти найближчі відділення, поспілкуватись з кредитними менеджерами, керівниками. Навіть якщо умови будуть неприйнятні, з часом вони зміняться на краще – про це знайому людину повідомлять швидше, ніж загал. В місцевих ЗМІ інколи звучить інформація про діяльність регіональних чи загальноукраїнських приватних чи стратегічних інвесторів – їхні імена та контакти, знайдені в потрібний момент, врятують підприємство.
Поради по формуванню бази даних кредиторів та інвесторів:
- сформувати якнайповніший список потенційних кредиторів (інвесторів) та регулярно його поповнювати;
- знайти контакти не тільки організацій, а й людей, які приймають рішення, джерела інформації – соціальні мережі (Facebook, LinkedIN).

Максим Шевчук, співробітник венчурної компанії, маючи 7-річний досвід роботи в інвестиційній галузі, підсумовує:
- Бізнесмен ніколи не може знати, коли йому будуть потрібні гроші, коли з’явиться можливість вийти на новий рівень, коли прийде клієнт, готовий купити продукції в 3 рази більше обороту. Тому моя порада – створіть базу даних та розбийте її на дві частини – борговий капітал та інвестиційний. В будь який момент, коли в підприємця з’являтиметься потреба у залученні ресурсів, він звертається до готової бази контактів і шукає варіанти. Залучення фінансування - це постійний процес, а не одномоментна дія!!!

Автор дякує за співпрацю
Максиму Шевчуку, координатору Проекту розвитку підприємництва “Бізнес-ідея”
www.smeua.com , http://facebook.com/maksym.v.shevchuk , Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Стаття написана за матеріалами конференції “Ріст в умовах нестабільності” (Вінниця, 11.04.14)