Продуктовий сегмент – напрямок, в якому кожен охочий заробить гроші, якщо буде наполегливий і вмілий. Як відкрити точку для продажу продуктів харчування? Як знайти місце, підібрати персонал, сформувати асортимент, знайти місію?
Своїм досвідом ділиться Олена Вихристюк, власниця торгівельної мережі "Україночка", м. Вінниця. Олена перший магазин відкрила в 2001 році, зараз їх у неї 6.
Чи робити спеціальні маркетингові дослідження, як обрати місце?
Коли я хотіла відкрити свій перший продовольчий магазин, спершу придивилась – що є на ринку сьогодні, побачила недоліки. Врешті я побачила, як я це хочу зробити, зрозуміла, що я хочу це зробити, і побачила кінцевий результат.
Якщо в мене стоїть питання відкрити десь магазин мережі, я не роблю прорахунки – кількість населення, потоки .... Я приїжджаю на нове місце, можу декілька годин сидіти в автомобілі поряд, дивитися і відчувати.
Як організовували бізнес-процес?
Я повністю підбираю асортимент, роблю все "під ключ" – починаючи від розташування розеток, закінчуючи останньою цукеркою, яка лежить на прилавку. Концепція магазину "Україночка"- все в українському стилі. Це повністю моя ідея.
Як формується асортимент, як обираються постачальники?
Є відділ, який займається закупками, він відбирає постачальників продукції в мережу. Щоб їх вибрати, ми їздимо на виробництво, щоб побачити, в яких умовах все виробляється. У нас працює відділ якості, який слідкує за тим, щоб продукція була якісна; він періодично робить відбір продукції, перевіряє.
Ось з’явилось невелике молоде підприємство з виробництва продуктів харчування. Куди їм звертатись, щоб потрапити в мережу?
У відділі закупівель є комерційний відділ, який займається закупівлею. Туди і потрібно звертатись.
Чи є різниця між крупними і дрібними постачальниками?
Коли виробництво невеликого формату, як правило, якість продукції набагато краща, ніж у великих. Ось зараз рекомендую ТМ "Молочна хатинка" – молочна компанія, виробляє сири, знаходиться у Вінниці. Власники дійсно слідкують та вболівають за якість.
Магазини знаходяться в спальних районах міста, в назві мають "дороге" слово "делікатес". На яких покупців розраховуєте?
Наші покупці - це всі громадяни, починаючи від студентів, бабусь-пенсіонерок, і закінчуючи заможними громадянами. Моя думка – я за демократію, за рівність, щоб кожна людина отримала все найкраще у своєму житті.
Задача компанії – вибудувати таку мережу, де достойно можуть обслужити і людей, які мають невеликий дохід, але які куплять гарну крупу, молоко, хліб, і людей заможних, які можуть купити морепродукти вищої якості.
Чи є проблеми з товарами вищого цінового сегменту?
Так. На жаль, на сьогодні в нашому менталітеті таке: якщо заклад дуже гарний, має гарний сервіс і дуже якісні товари, то це не для простих людей. Тому треба працювати, щоб залучати в магазини більше людей – є нормальні ціни, знижки, акції, ввічливі продавці.
Проблеми з економікою відбилися на концепції магазину, на асортименті?
Звичайно, це мало місце. Раніше можна було дозволити собі в асортименті більше делікатесної продукції. Сьогодні ми це собі дозволити не можемо, ми не встигаємо її в терміни продавати. Якщо в нас був рибний маркет, де ми поставили устриці, креветки, гребінці – тобто завезли продукцію преіум-класу, то сьогодні ми вимушені такий асортимент зняти. Ми змушені переходити на більш стандартний асортимент, хоча хочеться пропонувати найкраще.
Що об’єднує працівників в колектив?
В компанії є кредо: ми працюємо для з любов’ю і вдячністю. Це моя життєва позиція, яку я насаджую в своєму колективі. Хто приходить до нас працювати, незалежно від посади, незалежно від напрямку, я обов’язково доношу до всіх – ми особлива компанія, ми по іншому відносимось до людей. Ми їх любимо, ми про них турбуємось, ми будуємо дружній позитивний колектив.
Як підбирати працівників?
До нас приходять молоді свіжі душі, вони "сирі", розгублені. З цим працює відділ персоналу, який підбирає людей на конкурсній основі. В першу чергу складається психологічний портрет. Під час спілкування з людиною бачиш, чи вона порядна, позитивна; вона вже готовий діамант чи ми можемо зробити з неї працівника, який буде відповідати ідеалам нашої компанії?
І починається робота.
В компанії є внутрішня академія, щоб людина прийшла після школи і могла дійти до посади генерального директора. В академії є люди, які займаються навчанням персоналу – це наставники, які вже знають як жити в нашій країні "Україночка". Є книжки для різного рівня персоналу.
Є система навчання: в першу чергу людина знайомиться зі стандартами компанії, як в нас треба поводитись, який має бути зовнішній вигляд, що в нас дозволяється, а що не дозволяється, що цінується, а що ні.
Найбільше цінується – взаємодопомога, вболівання, взаємопідтримка, особливе душевне та духовне ставлення один до одного, щирість, щедрість, взаємна турбота.
Як працівників "заряджають" ідеологією "Україночки"?
Зараз в компанії працює близько 200 чоловік, адміністрації – біля 40. Щотижня в нас проводяться збори, на яких я доношу ціль, місію, задачі. Бо якщо не вкладати душу, то у вас буде звичайне підприємство, яких маса.
Яка ціль всіх процесів у компанії?
Наша задача - вистояти і вибудувати високопрофесійну компанію. Взагалі, масштаб компанії - неважливий. Це може бути один магазинчик, але він має бути просто шедевром: чистенький, персонал – вишколений, любить і з повагою ставиться до людей, з вболіванням робити свою справу.
Як розвиватиметься компанія? Яка Ваша особиста місія як власниці і засновниці компанії?
В мене ціль - зробити "Україночку" візитівкою міста Вінниці. Планую розбудовувати мережу. В спальних районах буде 20 маркетів, благоустроюватимемо навколишні території. Буде кулінарія, тому я зараз шукаю поварів високого рівня, щоб готували страви української кухні з натуральних продуктів. Страви будуть найвищої якості, але недорогі, щоб люди могли купувати. І так хочеться хрусткого українського хліба!
В цьому році в мене задача: написати конституцію. Я хочу написати конституцію для держави "Україночка". В цій державі я маю особистий вплив і в моїй владі творити такі закони, правила і порядки, які є моїми особистими цінностями. Моя задача робити цю державу щасливою, щоб люди могли працювали і кар’єрно зростати.
Щира подяка готелю-ресторану Churchill Inn та Єві Маланчак, господині закладу, за можливість поспілкуватись з Оленою Вихристюк – професіоналом у справі, якій присвятила своє життя.
Готель-ресторан Churchill Inn, м. Вінниця - http://churchill-inn.com/
Делікатес-маркет "Україночка", м. Вінниця - http://україночка.укр/
