В Європейському Союзі українські товари очікують мільйони заможних споживачів, вигідна система оподаткування, захист інтелектуальної власності та інше. Чи потрібен ринок ЄС вітчизняним підприємцям? Що потрібно знати, як підготуватися, що робити? Відповіді шукали учасники семінару "Як створити бізнес за кордоном та отримати переваги в Україні", який відбувся 03 жовтня 2014 року у Вінниці.

Організатори зустрічі – юридичні компанії "Правовий акцент" та "Brama Group S.A." (Київ), які спеціалізуються на супроводженні підприємницької діяльності в Україні й за кордоном. Дмитро Парпалес, адвокат, директор "Правового акценту", нагадав про складну ситуацію, в якій опинився зараз вітчизняний бізнес, і пропонує:
- Підприємцям життєво-важливо отримати інформацію про нові умови завчасно, щоб підготуватися. Ті бізнеси, які були орієнтовані на Росію, мають переорієнтуватися. Це болючий процес. Але дорогу осилить той, хто рушив, тому потрібно починати!

Існує кілька рішень, які так чи інакше дають можливість підприємцю вийти на закордонні ринки і там закріпитися:
- відкриття філіалу української компанії в країні ЄС;
- реєстрація нової компанії в країні ЄС українським громадянином;
- переїзд на постійне проживання в країну ЄС, отримання громадянства та започаткування там нового бізнесу.

Рішення та очікування від виходу на ринки ЄС залежать від галузі, в якій працюють підприємці. На семінар завітали біля 2-ох десятків представників фірм Вінниці, кожен з яких турбувався про своє:
- компанія-виробник паперових пакувальних мішків –> оцінює свої шанси на конкуруванні з іноземними компаніями, які пропонують аналогічну продукцію дешевше;
- компанія, що випускає електронне обладнання для автоматизації торгівлі – потрібна переорієнтація з ринку Росії на інші ринки;
- компанія-дистрибьютор продуктів харчування –> шукають нові контакти, нових бізнес-партнерів;
- компанія, що торгує гаджетами з Китаю, які частково створюються за власними розробками –> як здійснити патентний захист товарів для продажу в Європі? плюси та мінуси відкриття європейського представництва?
- компанія, що займається міжнародними перевезеннями та торгівлею сільськогосподарською продукцією –> шукає вихід на нові ринки;
- компанія, що працює у сфері роздрібної торгівлі – розглядає ЄС як "запасний аеродром", якщо ситуацію в Україні погіршуватиметься; - компанія ІТ-сфери – програмування, хостинг –> сподіваються збільшити прибуток, бо за кордоном вартість ІТ-послуг вдвічі більша, ніж в Україні;
- компанія, що займається проектуванням в електроенергетиці, будує сонячні електростанції –> розглядає різні варіанти розвитку, обираючи, де вигідніше працювати – в Україні чи ЄС.

Дмитро підготував перелік питань для підприємців, які міркують чи спрямовувати бізнес-процеси за кордон. Для власників компаній, які займаються виробництвом продукції, і компаній, які займаються експортом, питання різні - їх можна переглянути у статті "Chek-list для підприємців, які планують працювати на ринках Європейського Союзу". Відповіді також у кожного будуть свої.

На семінарі в режимі живого діалогу розглядались кілька проблем, що турбували присутніх.
Питання: В якій європейській країні легше починати бізнес?
Дмитро: Раджу починати з Польщі – там недорого коштує реєстрація нового підприємства, простіше працювати. Поляки зараз виїхали працювати до країн ЄС, місце звільнилося, його можуть зайняти українці.

Питання: Заснувавши компанію за кордом, як підтримувати її роботу організаційно – жити й далі в Україні чи переїхати на ПМЖ в одну з країн Європи?
Дмитро: Мінус українських реалій – у нас всі державні структури шукають привід покарати. Плюс Європи - якщо ти сам знайшов свою помилку і визнаєш її, то ти не платиш за це, а виправляєш і дієш правильно. Бухгалтерський облік та юридичний супровід краще доручити місцевим спеціалістам – вони фахівці і персонально відповідають перед відповідними органами влади.
Раджу спершу спробувати закордонний бізнес віртуально – це простіше і менш ризиковано. Тобто працювати через електронні магазини і контактувати таким чином з усією Європою.

Питання: Як мінімізувати митні збори, які сплачуються при транскордонних перевезеннях товарів, устаткуванням, сировини?
Тетяна Цимбал (директор "Brama Group S.A."): Один з варіантів вирішення – відкрити офшорну фірму. Але є інші розв’язки.

Питання: Як не порушити права інтелектуальної власності, ввозячи до ЄС продукцію з Китаю?
Дмитро: На території ЄС інтелектуальна власність захищена, в кожній країні є свої нюанси законодавства. Інтелектуальні права, зареєстровані в одній країні, поширюється на решту країн ЄС.

Питання: Як боротися з упередженим ставленням до продукції, виробленій в Україні?
Дмитро: Ваш товар, цілком ймовірно, може виявитись кращим за європейські аналоги. Через вплив наших місцевих факторів, він може виявитись ще й дешевшим. Тому найперше треба зрозуміти Ваші переваги.

Питання: Якщо на нашому сайті продається товар, який має аналог на, скажімо, німецькому сайті, то його купуватимуть не у нас, а німець купить в німця. Що робити? Реєструватись там?
Дмитро: Треба уникати однаковості! Не потрібно пропонувати Європі повні аналоги товарів, не можна конкурувати ціною. В Україні креативу є де розігнатись. Люди хочуть "вкусности". Тому дуже важливо виділитися. Якщо є переваги, навіть надумані, товар куплять з будь-звідки.
Доповнення Тетяни: Таке упередженні дійсно є, але не у всіх. Наприклад у контактах B2B простіше, тоді говорять виключно мовою грошей. Якщо ваша якість висока, а продукт дешевший, то купуватимуть у вас.

Переваги, які отримають українські підприємці, вийшовши на ринки ЄС:
- стане простіше експортувати вироблену продукції за кордон (відміна мита, спрощення митних бар’єрів, усунення технічних бар’єрів)
- зросте кількість потенційних клієнтів сфери послуг та електронної комерції
- стає більш доступним фінансування від закордонних банків та спеціальних програм
- з’являється можливість отримувати прибуток зі своїх інтелектуальних здобутків – винаходів, творів, зразків, моделей, знаків та найменувань торгових марок тощо
- полегшується функціонування підприємств малого та середнього бізнесу в різних галузях, бо виконуються антимонопольні правила;
- бізнес-процеси стають більш захищеними, оскільки врегулювання спорів відбувається у правовому полі ЄС;
- з’являються нові зв’язки, ідеї, можливості, стимули для покращення свого продукту;
- оптимізація податків і фінансових потоків;
- перевага кількох юрисдикцій, коли створюються кілька компаній: одна виробляє продукт в Китаї, друга продає їх в США та ЄС, а власник генерує нові ідеї і проживає в Україні);
- з’являється "запасний аеродром" – можливість захистити життя, добробут і здоров’я себе і своєї сім’ї у країнах економічно і політично стабільних.

Дмитро Парпалес вважає, що дрібним підприємцям – так званим, ФОП – вихід на ринок ЄС навряд чи цікавий. Але й тут немає однозначності:
- Все залежить від галузі, а також від того, наскільки цікавий продукт створюється і наскільки цікава бізнес-модель. Не обов’язково бути гігантською корпорацією, щоб вийти на ринок. Щоб спробувати, не потрібні великі гроші – потрібна інформація і потрібен час.
Багато проблем українських підприємців лежать навіть не в юридичній площині, а в площині ментальності. Зараз питання стоїть дуже просте: або змінюйся, або помри!

Стаття написана за підтримки Дмитра Парпалеса, адвоката, директора Юридичної фірми "Правовий акцент" (Київ, Вінниця). Докладніше про компанію: http://www.lawaccent.in.ua/

Більше фотографій: на Facebook.